ТИ́КАННЯ¹, я, с. Дія за знач. ти́кати¹ 1-3, 5 й ти́катися¹ 1.

ТИКАННЯ, я, с. Дія за знач. тикати. Анна почулася в душі враженою тиканням несимпатичної дівчини. Вони були вправді в однаковім віці, але… (Коб., II, , ).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 110.

Тикання, ня, с.

1) Втыканіе, тыканіе.

2) Разговоръ на «ты».

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 260.