ТИЖНЕ́ВИЙ, а, е. Який тривав, продовжується протягом тижня. На таких просторах, як від Києва до Сан-Ремо, всяке слово може «витхнутись», поки доїде,.. що вже з нього сподіватись після тижневої мандрівки! (Л. Укр., V, 1956, 391); Семен Омелянович після тижневої відсутності повертався додому (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 30); // Розрахований на тиждень. Бійці щедро кадили козячими ніжками — видано тижневу норму махорки (Тют., Вир, 1964, 488); // Одержаний, зароблений за тиждень. Йосиф ніколи не забуде того вечора, коли Бронко.. поклав перед мамою, як це колись робив батько, свій перший тижневий заробіток (Вільде, Сестри.., 1958, 151); // Який видається, виходить кожного тижня; щотижневий. В Москві якийсь адвокат.. надрукував оповістку про те, що з 1 січня 1906 р. видає газету «Україна» з ілюстрованим тижневим додатком «Зоря» (Коцюб., III, 1956, 284).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 110.