ТИГРЯ́, я́ти, с. Те саме, що тигреня́. * У порівн. Четверо смугастих, як тигрята, кошенят із різних кутків кинулись до Горобця, довірливо терлись об його валянки (Збан., Переджнив’я, 1955, 268).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 109.