ТИ́ГЕЛЬ, гля, ч., спец.

1. Посудина з вогнетривких матеріалів для плавлення, нагрівання або сплавляння різних речовин (перев. металів). Біля тиглів порались.. мідники, переливаючи на гармати казани, свічники, дзвони (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 329); З великих кристалів алмазу виготовлятимуть тиглі і чашки для плавлення циркону і кварцу (Наука.., 2, 1960, 14).

2. Масивна металева плита друкарської машини для притискування паперу до вкритої фарбою друкарської форми.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 108.