ТЕХНІЦИ́ЗМ, у, ч.

1. Надавання надмірного значення зовнішньому, формальному боку справи на шкоду її суті. Часто вона [молодь] або чисто зовнішньо трактує тему, або, захоплюючись техніцизмом, забуває про основне завдання мистецтва — художність (Літ. Укр., 7.XII 1962, 2); Літературний техніцизм.

2. Надмірне захоплення зображенням у художньому творі техніки, процесів виробництва тощо. Представники естетики техніцизму намагаються поставити техніку на місце мистецтва як вирішального чинника у формуванні естетичних смаків і поглядів людей (Рад. літ-во, 3, 1962, 93).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 104.