ТЕХНОЛО́ГІЯ, ї, ж.

1. Сукупність знань, відомостей про послідовність окремих виробничих операцій у процесі виробництва чого-небудь. Технологія — прикладна наука про методи перетворення сировини або напівфабрикатів у готовий виріб (Технол. різального інстр., 1959, 7); // Навчальний предмет, що викладає ці знання, відомості. Лекція з технології сталі; Викладач технології металів.

2. Сукупність способів обробки або переробки матеріалів, виготовлення виробів, проведення різних виробничих операцій тощо. Технологія відпалювання сталі полягає в нагріванні її до температури вище критичної,.. витримці при цій температурі та поступовому охолодженні разом із піччю (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 173); Черкащина — батьківщина нової технології вирощування цукрових буряків (Ком. Укр., 2, 1966, 21); В Асканії-Новій.. розроблювалася технологія масових посадок великих масивів, вивчалися заходи до максимального приживлення висаджених дерев (Ле, Право.., 1957, 6); Наш завод недавно повністю змінив технологію виготовлення кефіру (Веч. Київ, 3.І 1967, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 106.