ТЕТЕ́РКА, и., ж.
1. Самиця тетерука.
2. Страва з тетерячого м’яса. Узяв своє вугільний жар: збудивши апетити, дві тетерки і наш глухар запахли соковито (Гонч., Вибр., 1959, 280).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 102.