ТЕТЕРИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що тете́рка. На токовищі гарцювало, боролося п’ять пар хвостатих тетеруків, а побіля них колом підстрибувало з десяток безхвостих тетериць (Літ. Укр., 28.II 1969, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 102.

Тетериця, ці, ж. Самка тетерева. Вх. Пч. II. 15. Ум. Тетери́чка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 259.