Про УКРЛІТ.ORG

тесть

ТЕСТЬ, я, ч. Батько дружини. Сердитий каявсь [Латин] од душі, Що тестем не зробивсь Енею (Котл., I, 1952, 278); Тесть поставив йому клуню, дав за Гапкою пару волів і корову (Н.-Лев., III, 1956, 355); Безбородько, дізнавшись про захворювання свого майбутнього тестя, дуже стурбувався цією вісткою (Вільде, На порозі, 1955, 311).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 102.

тесть (зменшено-пестливі та іронічні — те́стенько, те́стечок, те́стонько; грубо-пестливе — тестю́ра) — батько дружини; народна афористика відбиває непрості стосунки тестя і зятя; з одного боку, кажуть: «Бійся тестя багатого, як чорта рогатого», з другого, — «Багатий тесть — зятю честь»; пов’язано було з виконанням тестем шлюбних зобов’язань перед зятем, бо казали: «Тесть любить честь, а зять любить взять», застерігаючи: «Тесть не повинен втратити честь». Сердитий [Латин] каявсь од душі, Що тестем не зробивсь Енею (І. Котляревський); Тесть поставив йому клуню, дав за Гапкою пару волів і корову (І. Нечуй-Левицький).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 594.

вгору