ТЕСЛЯ́РСТВО, а, с. Робота, заняття тесляра. До Заріччя він прибився колись із дружиною, жив з бондарства та теслярства, часом шевцював (Ю. Янов., II, 1954, 157); Добре знав дід теслярство, ще за молодих літ теслярував (Донч., IV, 1957, 258).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 101.