ТЕС, у, ч., збірн. Тонкі дошки. Широке подвір’я було завалене деревиною, тесом, в’язками дубової кори (Стельмах, II, 1962, 367); Свіжим тесом жовтіють серед наметів дахи приміщень для зброї (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 72).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 100.

Тес, су, м.

1) Тесъ, тесина, тесаная доска.

2) Раст. Saxus beccama L. Шейк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 258.