ТЕРПКУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Якість за знач. терпкува́тий; // Терпкуватий смак, запах чого-небудь. Приємна терпкуватість зразу їй підказала, з яких квіток носили його [мед] бджоли (Стельмах, II, 1962, 238).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 98.