ТЕРМІНО́ВО. Присл. до терміно́вий. Мене увечері терміново викликали в редакцію газети «Вісті» (С. Ол., З книги життя, 1968, 141); Зв’язківця Галю і надіслали під час походу в штаб. Треба було терміново змінити маршрут походу (Ів., Вел. очі, 1956, 52).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 88.