ТЕРМОСТІЙКИ́Й, а́, е́, спец. Який добре витримує високу температуру. Продукти високотемпературної переробки кам’яного вугілля широко застосовуються у промисловості високоякісних і термостійких пластичних мас (Наука.., 12, 1958, 20); Їх [меблі] вкривають поліефірними лаками, в результаті чого поверхня меблів стає не лише дзеркально-блискучою, а й термостійкою: на стіл можна ставити, скажімо, гарячу каструлю (Веч. Київ, 20.ІІІ 1967, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 91.