ТЕРАТОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до тератології. Тератологічні явища.

∆ Тератологі́чна орнаме́нтика; Тератологі́чний орна́мент — тип орнаментації, що характеризується стилізованим зображенням казкових звірів і птахів, тваринних і рослинних мотивів, що химерно переплітаються; широко застосовувався в рукописах і в декоративно-прикладному мистецтві середньовіччя, у давньоруській мініатюрі XI-XIV ст. Основним видом декоративного оздоблення української рукописної книги в XIV ст. стає, як відомо, тератологічна орнаментика, в XV-XVI ст. — плетінчаста (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 109); Соковитий, життєрадісний рослинний і навіть тератологічний орнамент, який широко представлений в рукописах XIV ст. і почасти зберігся аж до XVIII ст., ніколи не відповідав реакційному вченню церкви і не був пов’язаний з релігійною тематикою (Матеріали з етногр.., 1956, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 83.