ТЕПЛОМІ́Р, а, ч.

1. Лічильник для вимірювання кількості теплоти, яку одержують споживачі від теплофікаційної мережі.

2. заст. Термометр.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 81.

Тепломір, ра, м. Термометръ. Термометр по нашому зветься тепломіром. Ком. II. 78.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 255.