Теперешній, теперішній, я, є.

1) Нынѣшній, теперешній. Не теперішніх людей був Швора Йосип. Недалеко від теперішнього царського дворця. Левиц. Пов. 24.

2) Настоящій (о времени). Теперешнього часу. КС. 1882. ХП. 499. Грядущее сяйне тобі полуднем, теперешнє яснітиме як ранок. К. Іов. 25.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 255.