Про УКРЛІТ.ORG

тенькнути

ТЕ́НЬКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до те́нькати. Дома застав [Карпо] у дворі панського дозорця. Ніякої провини за собою не помічав, але щось тенькнуло в грудях (Ле, Україна, 1940, 274); Терентій, мов заворожений, обережно скрадається до вогника. Трісне суха галузочка — і серце тенькне, мало не обірветься в чоловіка (Стельмах, І, 1962, 501).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 74.

вгору