ТЕНДІ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. тенді́тний. [Поліна:] Жінка мусить зберігати свою жіночу тендітність (Собко, П’єси, 1958, 337).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 73.