ТЕ́МПОВИЙ, а, е. Стос. до темпу. Темпові особливості танцю; Було заздалегідь сплановано точки, в яких мав перебувати «Луноход-1» наприкінці кожного сеансу руху по Місяцю. Так народився темповий графік переміщення апарата (Рад. Укр., 22.I 1971, 3); // спорт. Виконуваний у певному темпі. Темпова гра; Темпові вправи.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 71.