ТЕЛЕСКОПІ́ЧНИЙ, а, е, спец.

1. Прикм. до телеско́п 1. Неподалік від Харкова, на степовій рівнині, стоїть невеличкий будиночок. Біля нього високо до неба здіймається телескопічна башта (Знання.., 4, 1966, 2); Телескопічна труба; // Який видно тільки через телескоп. Телескопічні планети; // Здійснюваний за допомогою телескопа. Галілей із своїми телескопами звертається до явищ неба. 7 січня 1610 року відбулися перші телескопічні спостереження в історії Землі (Рад. Укр., 15.II 1964, 6).

2. Який має здатність дуже збільшувати. Телескопічне скло; Телескопічні окуляри.

3. Який підіймається та опускається внаслідок повороту навколо своєї осі; обертально-висувний. Піч шириною 3,6 м проходили по підняттю пласта [вугілля] із застосуванням телескопічного конвейєра КС-18 (Нова техн. і технол.., 1961, 30); Телескопічний кран.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 63.