ТЕКІ́НЦІ, ів, мн. (одн. текі́нець, нця, ч.; текі́нка, и, ж.). Одне з великих племен, що стало частиною туркменського народу.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 57.