ТЕВТО́НЦІ, ів, мн. (одн. тевто́нець, нця,ч.), іст. Рицарі Тевтонського ордену. У 1521 році, коли у Вармію вдерлися тевтонські рицарі і всі каноніки повтікали за кордон, Коперник очолив оборону однієї з фортець. Тевтонцям так і не вдалося її здобути (Наука.., 2, 1973, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 56.