ТВЕРЕЗІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати більш тверезим (у 1, 3 знач.). Тільки-но він помічав, що хтось із дорослих бачить його, він зразу ж тверезішав через побоювання, що захоплення грою зводить його в ряд звичайних дітей (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 22); Тернер проходить весь цех. Думки починають міняти напрям. Думки починають тверезішати (Собко, Любов, 1935, 128).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 50.