Про УКРЛІТ.ORG

твердіти

ТВЕРДІ́ТИ, і́є, недок. Ставати твердим (у 2, 4 знач.); міцніти; тужавіти. Камеді виділяються з дерева у вигляді густої клейкої рідини, що швидко твердіє на повітрі (Стол.-буд. справа, 1957, 31); Найвигідніше починати збирання [кукурудзи] тоді, коли зерно щойно минуло воскову стиглість і почало твердіти (Рад. Укр., 3.VІІ 1961, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 49.

вгору