ТВЕРДОКРИ́ЛИЙ, а, е.

1. Який має тверді крила.

2. у знач. ім. твердокри́лі, лих, мн. Назва ряду комах, які мають тверді передні крила; жуки. До ряду жуків, або твердокрилих, належать комахи, що мають твердий зовнішній хітиновий скелет та дві пари крил, з яких нижня пара — прозора, тонка, а верхня — тверда (Шкідн. поля.., 1949, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 49.