ТВЕ́РДО. Присл. до тверди́й 2-8, 11. Черемош знизу шумів. Йому твердо було лежати на скелях і він перескакував з каменя на камінь (Коцюб., II, 1955, 340); — Що за чортовиння! — прогомонів мій друг. — Ти розумієш, з боків і не просунеш веслом — твердо, а спереду вільно. Мабуть, вузесенький рівчачок (Досв., Вибр., 1959, 408); Твердо гордий дуб стоїть: Ані лютії морози, Ані бурі, ні погрози Не змогли його звалить (Гр., І, 1963, 125); — Для захисту своєї Радянської влади дозволу не беруть, — серйозно і твердо відповів [Бондар] (Стельмах, II, 1962, 190); Член партії повинен: ..твердо і неухильно проводити в життя рішення партії, роз’яснювати масам політику партії (Статут КПРС, 1961, 4); Багато малював [О. Довженко], особливо карикатур, і твердо вирішив перейти вчитися до архітектурного інституту (Довж., І, 1958, 18); Хто в світу безоднях Віжки тримає в руках і керує розважно і твердо? (Зеров, Вибр., 1966, 191); — Я думав, що Сомко вже твердо сів на гетьманстві, — а в нього душа щира, козацька, — так міркував я (П. Куліш, Вибр., 1969, 59); Круста трохи напідпитку, але держиться ще досить твердо на ногах (Л. Укр., II, 1951, 390); Товариш Данило веде батальйон.. морячків.., ідуть влад і твердо ставлять ногу (Ю. Янов., II, 1958, 194); — Коли режисер ставить сценарія, — кажу я, — він мусить твердо засвоїти основну авторську думку (Ю. Янов., II, 1958, 23); Передусім став [Хома] екзаменувати новоприбулих, чи твердо завчили вони напам’ять номери своїх автоматів та карабінів (Гончар, III, 1959, 326); Перший раз тої ночі від нещасної смерті свого батька спав [Тарас] твердо (Ков., Світ.., 1960, 47).
◊ Стоя́ти тве́рдо на нога́х див. нога́.
ТВЕРДО… Перша частина складних слів, що відповідає слову тверди́й у 2 знач., напр.: твердошкі́рий, твердоли́стяний і т. ін.; у 4 знач., напр.: твердоду́хий, твердосе́рдий і т.ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 49.