ТВАРИ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до тваринник. Для молодих досвідчена тваринниця Марія Баклан, що працює дояркою в колгоспі чверть століття, стала доброю порадницею (Вол., Місячне срібло, 1961, 221).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 46.