ТВАНИ́СТИЙ, а, е. Такий, у якому можна загрузнути, який засмоктує. Автомашини, погасивши фари, грузли в тванистій землі (Рибак, Час, 1960, 55); // Багнистий. Він бачить широке тванисте озеро, поросле низькою осокою (Досв., Вибр., 1959, 216).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 45.