Про УКРЛІТ.ORG

таємниче

ТАЄМНИ́ЧЕ, присл. Те саме, що таємни́чо. Вона одним таємниче шептала щось, другим кивала головою або робила якісь знаки (Коцюб., І, 1955, 275); Вдалині таємниче дзюркотіла річка (Грим., Незакінч. роман, 1962, 206); Микула сів біля вогнища, схилив голову на руки і задивився на жар, ще таємниче, з легким тріском дотлівав на камінні (Скл., Святослав, 1959, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 14.

вгору