ТАТАРЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до татареня́. * Образно. Татаренятко любе моє, щиро цілую і пригортаю і ще бахчисарайську знову сумку обіцяю (Л. Укр., V, 1956, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 42.