Про УКРЛІТ.ORG

татакання

ТАТА́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. тата́кати та звуки, утворювані цією дією. Після вибухів почулися дрібні рушничні постріли, швидке надсадне татакання кулеметів (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 101); За Бугом протяжно прогув паровоз, з повороту донеслося чітке татакання порожніх вагонів (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 98).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 42.

вгору