ТА́СЬМА́, та́сьми́, ж.

1. Вузька плетена або ткана стрічка з бавовняних або шовкових ниток, що використовується для оздоблення одягу, обшиття білизни тощо; лямівка, облямівка. Галя була одягнута по-весняному:.. коротенька спідничка та біла матроска з синім викотом [коміром] та трьома білими тасьмами по його бережках (Смолич, V, 1959, 783); * Образно. Від неї [ялиці] зеленою тасьмою вниз тягся поперек піль невеличкий ярок (Фр., VIII, 1952, 365); Він думає, чи то не син пролетів [літаком] та й розписався тасьмою в небі над рідним вранішнім степом (Гончар, Тронка, 1963, 14); // Шворка, поворозка. І Войський взяв тоді ловецький ріг крутий, На тасьмі припнутий (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 138).

2. діал. Стежка. Хлопець швидко проминув луки і вийшов на тасьму, що вела до старого вітряка (Зар., На.. світі, 1967, 51); Звернувши з казенної дороги.. на тасьму, він змушений був уже кілька разів сказати «боже поможи» (Іщук, Вербівчани, 1961, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 42.