ТАРГА́НИТИ, ню, ниш, недок., діал. Тягнути, волокти. В хату вбігає задиханий і переляканий Петро. Поперед себе він тарганить за поперек Степанка (Вас., III, 1960, 254).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 40.

Тарганити, ню, ниш, гл. Тащить, тянуть. Борз. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 248.