ТАРБАГА́НЯЧИЙ, а, е. Прикм. де тарбага́н. Тарбаганяча нора.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 40.