ТАРАТА́ЙКА, и, ж. Те саме, що тарада́йка. Колісник, котячи у штучній таратайці,.. все.. прицмокував, кажучи: ну, ну, вивозь, вивозь, жеребчику! (Мирний, III, 1954, 284); У двір з торохтінням вкотилась таратайка (Еллан, II, 1958, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 39.