ТАРАНО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до тара́н. Таранове вістря; Таранові ланцюги.

2. спец. Признач. для таранення. Таранові торпеди; Таранова група; // Здійснюваний за допомогою тарана (у 1, 3-5 знач.). Тарановий удар; Таранова атака; Таранова тактика.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 39.

Тарановий, а, е. Относящійся къ тарану.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 247.