ТАНІ́Н, у, ч. Органічна дубильна та в’яжуча речовина, яку добувають із кори та листя деяких рослин і використовують у медицині, текстильному й чинбарному виробництві. З листя скумпії добувають також танін і галову кислоту, необхідні для фармацевтичної, текстильної та хімічної промисловості (Наука.., 7, 1956, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 33.