Про УКРЛІТ.ORG

танцюр

ТАНЦЮ́Р, а, ч., заст. Танцюрист. Музики змовкають. Танок припиняється. Танцюри витирають піт (Вас., III, 1960, 190); // Партнер у танці. Вуйко звернув увагу на Маниного танцюра і рішив, що він або гуляти не вміє, або упився (Мак., Вибр., 1954, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 36.

вгору