ТАНЕ́ЧНИК, а, ч., заст. Танцюрист. В товаристві [пан Цапцяланський] дуже милий, особливо при дамах, добрий танечник (Фр., III, 1950, 244).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 33.