ТА́МБУР, а, ч.
1. Прибудова біля входу в приміщення; сіни. При вході до будинку або в самій роздягальні повинен бути тамбур, завдяки якому, коли відчинять зовнішні двері, холодне повітря не проникає до вестибюля, де роздягаються діти, а спочатку змішується з нагрітим повітрям тамбура (Шк. гігієна, 1954, 180); Зібравшись біля бокового тамбура, де зберігалися всякі доярські причандали, доярки перешіптувались (Добр., Тече річка.., 1961, 29).
2. Закритий майданчик пасажирського залізничного вагона. Він стояв у тамбурі,.. нетерпляче чекаючи хвилини, коли поїзд зупиниться (Рибак, Час.., 1960, 771); Микола Щорс стояв на східцях вагона, поки поїзд не рушив від станції, а тоді ступив у тамбур вагона (Скл., Легенд. начдив, 1957, 16).
3. архт. Те саме, що бараба́н 3.
ТА́МБУР2, а, ч. Вид вишивання або плетіння, коли кожна наступна петля нитки протягається гачком або голкою через попередню.
ТАМБУ́Р, а, ч., муз., заст. Барабан (у 1 знач.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 30.