ТАМАДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути тамадою, виконувати обов’язки тамади. Видно, він тамадував за столами, бо кожного разу, коли дзвонив виделкою об тарілку, гамір за столами примовкав (Кучер, Трудна любов, 1960, 214).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 30.