ТАЛАНОВИ́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. таланови́тий 1. Перше місце [щодо].. талановитості між українськими ученими тепер треба признати д. Потебні за його праці про мову й народну словесність українську (Драг., II, 1970, 342); Оригінальні образи, художність малюнка.. говорять про талановитість автора (Еллан, 11, 1958, 88); З давніх-давен складав народ приказки, засвідчуючи свої великі духовні багатства й талановитість (Вітч., 4, 1964, 204).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 26.