ТА́КТИК, а, ч.

1. Фахівець із тактики (у 1 знач.); // Той, хто досконало опанував прийоми та способи ведення суспільно-політичної боротьби.

2. перен., розм. Той, хто вміло обирає лінію поведінки.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 25.