ТАЙКО́М, присл., розм. Те саме, що по́тай; крадькома, потайки. Вона [Венера] тайком к Вулкану кралась (Котл., І, 1952, 206).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 16.