ТАЙГА́, и́, ж. Смуга важкопрохідних хвойних лісів, що займає великі простори в північній частині Європи, Азії та Північної Америки. За морем холодним, в далекій чужині, Де сонця ніколи не видно з тайги… Де тьма та неволя одвіку й довіку, ..Там, сестронько люба, конаєш і ти (Граб., І, 1959, 70); Ось подивись: цей край — Сибір. Одягнений у хвою, шумить дрімучий темний бір, що зветься тут тайгою (Забіла, У.. світ, 1960, 108).

Розчища́ти (розчи́стити) тайгу́ див. розчища́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 16.