ТАВТОЛО́ГІЯ, ї, ж., літ., лінгв. Повторне позначення вже названого поняття іншим словом або виразом без додаткового уточнення його змісту; використовується як стилістичний засіб. Найуживанішими формами повторів у поезіях І. Манжури є коренеслівна та синонімічна тавтологія (Рад. літ-во, 7, 1965, 39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 13.