ТАБАТИ́РКА, и, ж., діал. Табакерка. Дід вийняв луб’яну табатирку, понюхав табаки (Мирний, І, 1949, 159).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 8.