СІЄНІ́ТОВИЙ, а, е. Прикм. до сієні́т; // Який містить у собі сієніт; // Зробл. із сієніту.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 216.