СІЧНИ́Й¹, а́, е́, рідко. Те саме, що сокови́тий. Січний кавун.

СІЧНИ́Й², а́, е́, мат. Який перетинає, відтинає що-небудь. Січна площина; // у знач. ім. січна́, но́ї, ж. Пряма, яка перетинає криву в двох або більше точках.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 235.

Січний, а́, е́ Сочный. Січний кавун. Рк. Левиц.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 129.